українською та суржем

Люблю ніч.
Така тиша у квартирі,
Що здається мов у всьому мирі
Всі повиздихали.


Докохали мене до краю.
І от що сказати маю..


Я не дуже далекий і розумом не обтяжений,
Я не можу бути раціональний і зважений.


Тож від постійних розмов та суперечок ваших, я вмив руки.
Мені то робити, просто зі скуки, не хочеться.
Мені краще, хай мої збочення збочаться й музики леза точаться.


І мені не все одно, але правих між вас нема.
І хороше, і святе ви в змозі звести на дарма.
Бо найкращу ідею всіх літ та часів,
Легко вбити достатньою кількістю слів.

***

Я чую музики яких нема.
Мене сьогодні розірве пітьма.
Усі слова що загубили зміст
Я розкидав у темних парках міст.

Мене сьогодні розірве пітьма.
Все що робилось мною, все дарма.
Ти лиш почуєш хід моїх чобіт
І як об ребра скрипне керамбіт.

І навіть похуй то, що все дарма
Коли ось-ось і вже прийде зима,
І залишок моїх-твоїх вогнів
Задушить тихо тонами снігів.

***

Все у світі закінчується нічим.
Все можна трактувати двобоко.
І навіть на небі нічнім
Хтось бачить місяць, а хтось боже око.

***
Лягає вечір в крони вікового парку
Й ціннішого мені нема аніж
Палити в темряві свою міцну цигарку
Та слухати її розмови про Париж.

***

Ти витончено жерла шаурму
І сок її стікав на пол маршрутки.
Та все навколо мов ушло в пітьму.
Я згадую тебе вже треті сутки.

Ти так безпосередньо витирала соплі
Ізящним рукавом пуховика,
Що мою душу рвали дикі воплі,
І поетична мовилась строка.

Нас разлучіла клята останівка.
Ти вийшла, й наче свєт пагас.
І я подумав “Бля. Оце так дівка.
Така далека й близька водночас”

 

***
Це місто ранком схоже з неопанком
На грані божевілля і з похмілля.
А ти лежиш на ліжку як відкрита книжка,
Зачитана мною охоче за всі ці ночі.

Хоча все почалось як жарт
Але надалі я твій особистий кат
Ми знов повернемось сюди надвечір
І будуть мої ноти й твої голі плечі

***

Щоб бути поетом
Треба робити тупі речі.
І так, щоб не спиняючи кровотечі,
Пальці струнами збивати.
І приводу нікому не дати
Про тебе інші враження будувати,
Крім того, що ти баран
І твою голову назавжди покинув пан.

Такий і в мене план.

Я натягну старий, стрьомний картуз,
І з темним ромом увійду в союз.
І буду як валет піковий!
Ні! як цілий туз!

Грати блюз!